| стягнути 🎓 перевод с украинского на русский Jul 5th 2020, 23:48 стягнути — @font face {font family: ChurchArial ; src: url( /fonts/ARIAL Church 02.ttf );} span {font size:17px;font weight:normal !important; font family: ChurchArial ,Arial,Serif;} глаг. укрепить … Словарь церковнославянского языка стягнути — див. стягати … Український тлумачний словник стягнути — [с т агну/тие] ну/, не/ш; нак. ни/, н і/т … Орфоепічний словник української мови стягнути — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови стягнути — (да) обвържа; (да) събера; (да) изцеля … Църковнославянски речник истягнути — (1): Почнемъ же, братіе, повѣсть сію отъ стараго Владимера до нынѣшняго Игоря, иже истягну умь крѣпостію своею и поостри сердца своего мужествомъ, наплънився ратнаго духа, наведе своя храбрыя плъкы на землю Половѣцькую за землю Руськую. 5. Ср.… … Словарь-справочник "Слово о полку Игореве" стягати — I = стягти 1) (охопивши що н. чимсь, туго зав язуючи, зменшувати обсяг, звужувати щось), стягувати, стягнути, затягати, затягувати, затягти, затягнути, перетягати, перетягувати, перетягти, перетягнути, перехоплювати, перехопити, притягати,… … Словник синонімів української мови аварійний — а, е. Стос. до аварія (у 1 знач.). || Признач. для ліквідації аварії. •• Аварі/йний бонд розписка, що її видає вантажоодержувач перевізникові при одержанні вантажу у випадку аварії. Аварі/йний вне/сок грошова сума, яку має право стягнути… … Український тлумачний словник безчестя — я, с. 1) Те, що завдає неслави; ганьба. 2) заст. Грошова винагорода за образу чиновної особи, яку ображений міг стягнути з свого кривдника … Український тлумачний словник вимога — и, ж. 1) Дія за знач. вимагати 1). 2) Побажання, прохання, висловлене так, що не припускає заперечень. 3) перев. мн. Норми, правила, яким хто , що небудь повинні підлягати. 4) перев. мн. Потреби, запити, які хто , що небудь має або ставить до… … Український тлумачний словник двозв'язний — а, е: •• Двозв я/зна о/бласть мат. область, яку неможливо шляхом неперервної деформації стягнути в точку, не виходячи за межі області … Український тлумачний словник запетлювати — ю/ю, ю/єш, док., перех., розм. 1) що.Зав язати, стягнути петлею; зашморгнути. 2) кого, перен. Позбавити власної волі, поставити у залежність від кого небудь … Український тлумачний словник многозв'язний — а, е: •• Многозв я/зна о/бласть мат. область, у якій існує принаймні одна замкнена крива, яку не можна стягнути в точку так, щоб у будь який момент стягування крива належала цій області … Український тлумачний словник попідтягати — а/ю, а/єш, док., перех. 1) Підтягнути що небудь до чогось (про багатьох); підтягнути багато чого небудь (одне за одним). 2) Стягнути що небудь тугіше (про багатьох) … Український тлумачний словник попутати — аю, аєш, док., перех. 1) Зв язати, стягнути путами ноги коня (передні з однією задньою або тільки передні); стриножити. 2) розм., рідко. Те саме, що поплутати. •• Біс попу/тав про несвідомо зроблену недоречність, негативний вчинок … Український тлумачний словник постискувати — ую, уєш і постиска/ти, а/ю, а/єш, док., перех. 1) Міцно стулити, стиснути (руки, зуби і т. ін.) (про багатьох). 2) діал. Щільніше стягнути все чи багато чого небудь (також про багатьох) … Український тлумачний словник Let's block ads! (Why?) |
 | прикметник 🎓 перевод с украинского на русский Jul 5th 2020, 23:48 прикметник — а, ч., лінгв. Частина мови, що виражає ознаку предмета і сполучається з іменником, узгоджуючись із ним у роді, числі й відмінку … Український тлумачний словник прикметник — [приекме/тниек] ка, м. (на) ку, мн. кие, к іў … Орфоепічний словник української мови прикметник — іменник чоловічого роду … Орфографічний словник української мови займенник-прикметник — займе/нника прикме/тника, ч. Займенник, що виступає замість прикметника … Український тлумачний словник бодячий — прикметник від слова бодяк (будяк) [XI,XII] … Толковый украинский словарь садівський — прикметник садівський прикметник садівський прикметник садівський прикметник садівський прикметник садівський прикметник … Орфографічний словник української мови Пастирський - пасторальний - душпастирський — Донедавна було досить легко розрізнити, коли в українській мові вживати слово пастирський, а коли пасторальний. У СУМ і читаємо, що пастирський це прикметник до пастир, наприклад: пастирське серце, пастирський обов язок, а навіть пастирський пес… … Термінологічний довідник для богословів та редакторів богословських текстів зеленський, зеленянськиий — прикметник зеленський, зеленянськиий прикметник зеленський, зеленянськиий прикметник зеленський, зеленянськиий прикметник зеленський, зеленянськиий прикметник … Орфографічний словник української мови зеленський, зеленянський — прикметник зеленський, зеленянський прикметник зеленський, зеленянський прикметник зеленський, зеленянський прикметник зеленський, зеленянський прикметник … Орфографічний словник української мови вільшанський — прикметник вільшанський прикметник вільшанський прикметник вільшанський прикметник … Орфографічний словник української мови зорянський — прикметник зорянський прикметник зорянський прикметник зорянський прикметник … Орфографічний словник української мови кам'янський — прикметник кам янський прикметник кам янський прикметник кам янський прикметник … Орфографічний словник української мови лозівський — прикметник лозівський прикметник до: Лозова лозівський прикметник лозівський прикметник … Орфографічний словник української мови подівський — прикметник подівський прикметник подівський прикметник подівський прикметник … Орфографічний словник української мови полівський — прикметник полівський прикметник полівський прикметник полівський прикметник … Орфографічний словник української мови сарнівський — прикметник сарнівський прикметник сарнівський прикметник сарнівський прикметник … Орфографічний словник української мови Let's block ads! (Why?) |
| посвідчення 🎓 перевод с украинского на русский Jul 5th 2020, 23:48 посвідчення — я, с. 1) Дія за знач. посвідчити. 2) Офіційний документ, який потверджує якийсь факт або містить стислі відомості про кого небудь; посвідка. •• Посві/дчення про відря/дження документ, що дається особі, яка виїжджає кудись для виконання якого… … Український тлумачний словник посвідчення — [поусв'і/джчеин :а] н :а, р. мн. еин … Орфоепічний словник української мови посвідчення — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови Сертифікат — посвідчення, свідоцтво. Розрізняють сертифікати акціонерні, аудиторські, закладні, ощадні, страхові та ін … Міжнародне комерційне право легітимація — Легітимація: визнання чи підтвердження законності якого небудь права або повноваження; документ, який підтверджує це право або повноваження, встановлення особистості, особове посвідчення [37] посвідчення особи, посвідка про особу, узаконення [46… … Толковый украинский словарь сертифікат — Сертифікат, цертифікат: Цертифіката, сертифікат: писане посвідчення [47] платний документ на право одержання чого небудь [46 2] посвідчення, письмове свідоцтво [47] тут: посвідчення письмове свідоцтво [20] … Толковый украинский словарь цертифікат — Цертифікат, сертифікат: писане посвідчення [47] сертифікат, посвідчення [51] тут: посвідчення, письмове свідоцтво [20] цертифікат (246) (certyfikat) [MО,III] … Толковый украинский словарь Август. Восьмого — Август. Восьмого … Википедия нотаріальний — а, е. Стос. до посвідчення й оформлення юридичних актів, різних документів і т. ін. || Завірений нотаріусом. •• Нотаріа/льна конто/ра місцевий орган нотаріату. Нотаріа/льна пала/та некомерційна організація, що є професійним об єднанням, заснована … Український тлумачний словник посвідка — и, ж. Офіційний документ, який потверджує якийсь факт або містить короткі відомості про кого небудь; посвідчення. •• По/свідка на прожива/ння заст. документ, особове посвідчення, що дає право проживати де небудь. По/свідка про осо/бу документ, у… … Український тлумачний словник вилегітимуватися — Вилегітимуватися: Вилегітимуватися: засвідчити документально свою особу [21;IV] засвідчити особистість [47] показати документи [20;III] Оскільки документи бувають різні, то й вилегітимуватися краще пояснити замість «показати документи» (486)… … Толковый украинский словарь Ukrainian passport — is a passport issued to nationals of Ukraine as the main domestic identification document or for international travel.There are two types of passport issued by the Ukrainian government, which are commonly known as internal passport and… … Wikipedia Демьянюк, Иван Николаевич — В Википедии есть статьи о других людях с такой фамилией, см. Демьянюк. Иван Николаевич Демьянюк Іван Миколайович Дем'янюк Ив … Википедия Украин — Украин … Википедия автоаматор — а, ч. Непрофесійний водій автомобіля, який має посвідчення на право його водіння … Український тлумачний словник автолюбитель — я, ч. Непрофесійний водій автомобіля, що має посвідчення на право його водіння … Український тлумачний словник Let's block ads! (Why?) |
|
Комментариев нет:
Отправить комментарий